Сьогодні: вівторок, 17 жовтня 2017  
ПошукПошук:

ОпитуванняОпитування

Чи підтримуєте Ви Закон України "Про добровільне об’єднання громад"?
Проголосувало: 45 Наявність проблем, що заважають ефективній роботі дозвільного характеру?  » Чи є корупція в системі отримання документів дозвільного характеру через ЄДО?  » Задоволені Ви графіком роботи ЄДО?  » Чи задоволені Ви роботою адміністратора ЄДО?  » Чи звертались Ви в дозвільні органи поза єдиним дозвільним офісом після звернення до ЄДО?  » Як часто Ви звертаєтесь до єдиного дозвільного офісу(ЄДО) для отримання дозвільного документу?  » Чи виникають проблеми в ході проведення перевірок органами державного контролю?  » Яким чином змінилась кількість перевірок суб'єктів підприємництва контролюючими органами в 2009 році у порівнянні з 2008 роком?  »
Посилання
Офіційне Інтернет-представництво Президента України
Веб-портал органiв виконавчої влади України
Луганська обласна державна адміністрація

Новоайдарська РДАДіяльність РДАУкраїна-ЄС
Про ЄС

ПОЛОЖЕННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ЩОДО ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

Офіційне відкриття переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом відбулось 18 лютого 2008 р. у м. Києві під головуванням Президента України та Комісара Європейської Комісії з питань торгівлі. 19 липня 2012 р. у м. Брюсселі відбулось парафування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині положень щодо створення зони вільної торгівлі. Таким чином була підведена риска у переговорному процесі, який тривав більше 4 років.

Положення частини Угоди про асоціацію щодо створення зони вільної торгівлі є інтегрованою базовою частиною майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, складає майже 85 % від загального обсягу Угоди та включає такі глави:

1.     Торгівля товарами включаючи тарифну лібералізацію;

2.     Технічні бар'єри в торгівлі;

3.     Інструменти торговельного захисту;

4.     Санітарні та фітосанітарні заходи;

5.     Сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері включаючи протидію шахрайству та правила походження товарів;

6.     Торгівля послугами;

7.     Рух капіталу та поточні платежі, заснування компаній, інвестиції;

8.     Державні закупівлі;

9.     Права інтелектуальної власності;

10.   Географічні зазначення;

11.   Конкурентна політика: антимонопольні заходи, державна допомога;

12.   Торговельні відносини в енергетичній сфері;

13.   Транспарентність;

14.   Торгівля та сталий розвиток;

15.   Спеціальний механізм врегулювання суперечок в рамках ЗВТ.

Серед основних здобутків від укладення Угоди загалом можна виділити, перш за все:

покращення умов експорту до ЄС української продукції в першу чергу за рахунок скасування увізного мита, а також зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарської продукцією.

Довідково: ЄС, що об'єднує 27 країн-членів територією близько 4 млн. кв. км., на якій мешкає понад 503,68 млн. осіб (більше ніж населення США та Росії разом), з рівнем середнього доходу у 39 тис. дол. США на душу населення, є одним з найбільш великих світових ринків, на який прагнуть отримати доступ багато країн світу.

Впродовж останніх років частка ринку ЄС складає в середньому 33% у загальному експорті товарів України. Доля імпорту з країн-членів ЄС в середньому становила 35,6%. При цьому ринок ЄС відрізняється значно вищим тарифним захистом, в першу чергу по агропромислових товарах і продукції (діюча середня арифметична ставка увізного мита в ЄС всього по Митному тарифу становить 7,6%, в Україні - 5,0%; а по товарах груп УКТЗЕД 01-24 (сільське господарство) - 19,8% та 9,2% відповідно. Водночас, ставки увізного мита з боку сторони ЄС по окремих тарифних лініях в 1,5 - 14 разів вищі від ставок увізного мита України.).

Запровадження зони вільної торгівлі надасть додаткові переваги вітчизняним експортерам на ринку з достатньо високим захистом. Згідно досягнутих домовленостей лібералізація охоплює більш ніж 97% тарифних ліній (або більше 95% обсягу двосторонньої торгівлі між Сторонами). При цьому, скасування увізних мит ЄС по більшості товарів відбудеться вже в перший рік дії угоди (по 99% тарифних ліній).

Крім того, українські експортери матимуть додаткову перевагу по товарах по яких ЄС запропонував встановлення тарифних квот. Зокрема йдеться про м'ясо свинини, курятини, цукор тощо. Зазначені товари є чутливими для ЄС та зазвичай вилучаються з режиму лібералізації при укладенні Угод про вільну торгівлю тобто підпадають під загальний режим оподаткування при митному оформленні. Водночас в результаті переговорів Україна отримала можливість завозити певні обсяги даних товарів без справляння увізних мит. При цьому мова не йде про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами які діють для України сьогодні.

Зазначене сприятиме зростанню обсягів експорту товарів та послуг (найбільш помітно може зрости експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості, зокрема кондитерської; помітно - експорт продукції текстильної та шкіряної промисловості, металургії та оброблення металу, хімічного виробництва, послуг транспорту і послуг юридичним особам).

Водночас, спостерігатиметься і незначне зростання обсягів імпорту товарів та послуг (очікується найбільше зростання імпорту продукції хімічної промисловості та машинобудування; помітне зростання - продукції харчової промисловості та сільського господарства, виробництва неметалевих мінеральних виробів, текстильної та шкіряної промисловості, інших видів виробництва, послуг транспорту та фінансового посередництва);

Довідково: За попередніми оцінками Світового банку, які базувалися на основі моделей загальної рівноваги, створення зони вільної торгівлі з ЄС, в порівнянні з існуючим на сьогодні високим тарифним захистом ЄС у сільському господарстві, могло б значно розширити виробництво сільськогосподарського сектору в Україні та українського експорту із загальним економічним ефектом у 200 млн. дол. США на рік, або 0,4% ВВП.

прискорення темпів економічного зростання. Додаткове зростання очікується в основному за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, текстильна та шкіряна промисловість, металургія та оброблення металу, транспортні послуги, послуги юридичним особам;

збільшення кількості зайнятих економічною діяльністю: приріст відносно базового рівня очікується в основному, за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, торгівля та ремонт, транспорт. Водночас очікується незначне зменшення кількості зайнятих у хімічній промисловості, виробництві машин та устаткування;

розширення доходної частини державного бюджету. З урахуванням міжнародного досвіду функціонування ЗВТ, короткострокова втрата бюджетних надходжень у зв'язку з лібералізацією митних тарифів буде компенсована за рахунок зростання інших статей бюджетних надходжень за рахунок внутрішніх податків;

заохочення прямих іноземних інвестицій в Україну: створення ЗВТ+ з ЄС стане потужним додатковим аргументом на користь прямих іноземних інвестицій у виробництво товарів чи послуг, орієнтованих на експорт до країн ЄС, використовуючи наявні конкурентні переваги української економіки;

покращення ділового та інвестиційного клімату для національних бізнес-операторів: процес адаптації законодавства в рамках ЗВТ+ та підвищення якості його імплементації матиме результатом покращення умов для ведення бізнесу в Україні в цілому;

переваги для українських споживачів: поступове усунення наявних митних тарифів та нормативно-правових бар'єрів підвищить розмаїття та якість продуктів та послуг, доступних для споживачів. Окрім цього, конкурентний тиск, що його породжуватиме лібералізація доступу до ринків, спонукатиме до спеціалізації, в такий спосіб стимулюючи інновації та знижуючи вартість виробництва;

відмова ЄС від застосування експортних субсидій в торгівлі з Україною.

Крім цього, результатом завершення адміністративних реформ, які мають бути впроваджені для реалізації зобов'язань України за Угодою, буде підвищення ефективності роботи системи державного управління у сфері безпечності харчових продуктів та приведення її у відповідність до вимог ЄС. Реформування сфери технічного регулювання призведе до прийняття та впровадження технічних регламентів на конкретну промислову продукцію, які базуються на основних положеннях актів ЄС; створення відповідної інфраструктури призначених органів з оцінки відповідності та дооснащення випробувальних лабораторій і здійснення їх акредитації, а також до модернізації виробництва для забезпечення випуску продукції згідно з вимогами технічних регламентів. Це, в свою чергу дозволить вітчизняним виробникам на рівні конкурувати з їх європейськими контрагентами.

Разом з цим, розвиток в Україні системи захисту географічних зазначень, передбаченої положеннями Угоди, а також залучення досвіду та ресурсів Євросоюзу призведуть до розбудови системи позначення товарів, що підкреслюватиме національну ідентичність продукції українських виробників на внутрішньому та світовому ринках, поширенню позитивного іміджу держави як виробника особливих за своїми якостями продуктів та, як наслідок, полегшення збуту та експорту завдяки репутації.

 

Важливе значення для українських експортерів (виробників товарів) до країн ЄС також будуть мати положення щодо застосування правил походження Європейського Союзу, що забезпечить двосторонню кумуляцію походження між Україною і ЄC. Згідно з домовленостями щодо положень Угоди в частині руху капіталу та платежів передбачено гарантування вільного руху капіталу, пов'язаного з прямими інвестиціями, здійсненими відповідно до законодавства країни, а також пов'язаного з торговельними кредитами.

Імплементація положень Угоди також сприятиме зміцненню зв'язків у сфері торгівлі, навколишнього природного середовища і соціальної політики та практики для подальшого сприяння цілям розширення торгівлі між Україною та ЄС, врахуванню та взаємоузгодженню економічних, соціальних та екологічних інтересів у розвитку держави та суспільства.

При цьому, враховуючи закінчення переговорного процесу та підготовку проекту Угоди про асоціацію до підписання, Урядом України здійснюються масштабні заходи, пов'язані із підготовкою внутрішнього ринку до умов роботи в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема, здійснюються реформи у таких сферах як санітарні та фітосанітарні заходи, технічне регулювання та стандартизація, державні закупівлі, державна допомога тощо. На постійній основі проводиться робота з гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу, в тому числі в рамках Порядку денного асоціації Україна - ЄС та Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Закон України від 18 березня 2004 року № 1629-IV із змінами і доповненнями).

Так, наприклад, на сьогодні прийнято 7064 національний стандарт, гармонізований з міжнародними та європейськими та 41 технічних регламентів, розроблених на основі актів законодавства ЄС, 29 з яких вже впроваджено. Крім того, Здійснюються масштабні заходи, пов'язані із підготовкою внутрішнього ринку до умов роботи в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. З цією метою 15.06.2011 прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України № 548-р "Про затвердження плану заходів щодо збільшення переваг та мінімізації негативних наслідків створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом для економіки України".

Зазначене вже сьогодні забезпечило вітчизняним експортерам доступ на європейський ринок по окремих товарах, зокрема по продуктах тваринного походження.

Так, станом на січень 2013 року Європейський Союз включив Україну до переліку країн, які мають схвалені плани державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів по таких продуктах тваринного походження як молоко, яйця, мед, свійська птиця та аквакультура (Рішенням Комісії № 2011/163/ЄС).

Таким чином на сьогодні Україна має можливість здійснювати експорт до країн-членів ЄС:

-       риби морської (для людського споживання);

-       меду бджолиного;

-   продуктів тваринного походження не для людського споживання (побічних продуктів);

-       яєць та яєчних продуктів.

На завершальному етапі знаходиться робота щодо отримання дозволу на експорт свійської птиці, в той час як робота стосовно виконання вимог та отримання дозволу на експорт молока ще триває. Для прискорення отримання остаточного дозволу на експорт зазначених продуктів на ринок держав-членів ЄС Україна має виконати низку вимог, що потребує значних коштів.

Крім того, останніми роками спостерігається тенденція щодо зростання обсягів експорту до ЄС сільськогосподарських товарів та продукції (зернових культур та насіння, а також плодів олійних рослин). Зокрема, експорт зернових культур зріс на 92% або 949,9 млн.дол.США, а експорт насіння на 33,5 % або на 308,0 млн.дол.США.

 

 

Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання

Євросоюз – це не держава, що має замінити існуючі держави, і він також значно більший за будь-яку міжнародну організацію. Фактично ЄС єдиний у своєму роді. Країни, що входять до його складу заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому, стало можливим приймати рішення з конкретних питань, які становлять суспільний інтерес, на європейському рівні. Таке об’єднання суверенних повноважень також називається «європейською інтеграцією».

Історичні корені Євросоюзу – у Другій світовій війні

Ідея європейської інтеграції була задумана для того, щоб більше ніколи не повторилися масові вбивства та руйнації, що відбувалися під час Другої світової війни. Вперше цю ідею запропонував Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман у промові, яку він виголосив 9 травня 1950 року. Цей день став днем народження Європейського Союзу, і тепер щороку святкується як День Європи.

Початок: війна і мир

Протягом багатьох років Європа була ареною частих і кривавих воєн. З 1870 по 1945 роки Франція та Німеччина воювали між собою тричі, зазнавши при цьому страшних людських втрат. Саме тому в середині минулого століття кілька європейських лідерів дійшли висновку, що єдина можливість забезпечити довготривалий мир між їхніми країнами полягає у їх політичному та економічному об’єднанні.

Саме тому у 1950 році Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман запропонував об’єднати вугледобувну та сталеливарну промисловості Західної Європи. В результаті цього у 1951 році було засновано Європейське об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС), до якого увійшло шість країн: Бельгія, Західна Німеччина, Люксембург, Франція, Італія та Нідерланди. Право приймати рішення з питань, які стосувалися вугільної та сталеливарної промисловості у цих країнах, було передано незалежному наднаціональному Верховному органу, першим президентом якого став Жан Монне.

Від трьох співтовариств до Європейського Союзу

Європейське об’єднання вугілля та сталі функціонувало настільки успішно, що за кілька років шість його країн-учасниць вирішили піти далі та об’єднати також інші галузі економіки. У 1957 році вони підписали Римські договори, якими було засновано Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом) і Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Країни-учасниці цих співтовариств домовилися про скасування торговельних бар’єрів між ними та формування «спільного ринку».

Маастрихтський договір 1992 року (або Договір про Європейський Союз) запровадив нові форми співробітництва між урядами країн-членів, зокрема з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, а також у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Через доповнення існуючої системи Співтовариств такою міжурядовою співпрацею, Маастрихтським договором було засновано Європейський Союз (ЄС).

Існує п’ять інституцій ЄС, кожна з яких відіграє свою конкретну роль

Європейський парламент (обирається громадянами країн ЄС);

Рада Європейського Союзу (представляє уряди країн ЄС);

Європейська Комісія (рушійна сила та виконавчий орган ЄС);

Суд Європейського Союзу (забезпечує дотримання законодавства ЄС);

Рахункова палата або Суд аудиторів ЄС (контролює ефективне та законне використання коштів з бюджету ЄС).

З цими інституціями співпрацюють ще п’ять важливих органів:

٠ Європейський економічний та соціальний комітет (представляє думку громадських організацій з економічних та соціальних питань);

٠ Комітет регіонів (представляє думку регіональної та місцевої влади);

٠ Європейський центральний банк (відповідає за монетарну політику та здійснює управління грошовою одиницею ЄС - євро);

٠ Європейський Омбудсман (уповноважений з прав людини – розглядає скарги громадян щодо неналежного функціонування певної установи чи органу ЄС);

٠ Європейський інвестиційний банк (сприяє досягненню цілей ЄС через фінансування інвестиційних проектів).

Ця система управління доповнюється цілою низкою інших органів та відомств.

Верховенство права є фундаментальним принципом Європейського Союзу

Всі рішення та процедури ЄС спираються на договори, схвалені всіма країнами ЄС. На сьогодні їх – 27. У перші роки існування ЄС співробітництво між країнами, що входили до нього, здебільшого стосувалося торгівлі та економіки, однак нині ЄС також дбає і про багато інших актуальних питань, зокрема таких, як, дотримання громадянських прав, забезпечення свободи, безпеки та правосуддя, створення нових робочих місць, сприяння регіональному розвитку, захист довкілля, а також проведення роботи з глобалізації в інтересах усіх і кожного.

Інтеграція означає спільну політику

Економічна та політична інтеграція між країнами Європейського союзу означає, що ці країни повинні приймати спільні рішення з різних питань. Таким чином країни ЄС розробили спільну політику у дуже широкому спектрі галузей: від сільського господарства – до культури, від прав споживачів – до умов конкуренції, від охорони довкілля та використання енергії – до транспорту та торгівлі.

Спочатку основна увага приділялася розробці спільної комерційної політики у вугільній та сталеливарній галузях і сільському господарстві. Згодом, у міру виникнення потреби, додавалися й інші галузі. Деякі ключові політичні цілі змінювалися внаслідок зміна обставин. Наприклад, раніше головним завданням сільськогосподарської політики було виробництво великої кількості дешевої продукції, а нині – підтримка передових методів виробництва нешкідливих для здоров’я і високоякісних продуктів харчування та охорона довкілля.

Єдиний ринок: подолання бар’єрів

Країнам ЄС знадобився певний час, для усунення всіх бар’єрів між ними і перетворення «спільного ринку» на справжній єдиний ринок, у межах якого можуть вільно рухатися товари, послуги, люди та капітал. Формально створення єдиного ринку було завершено наприкінці 1992 року, однак сьогодні ще існує потреба його вдосконалення, наприклад необхідно створити справжній єдиний ринок фінансових послуг.

У 90-х роках минулого століття людям стало простіше пересуватися по території Європи, оскільки було скасовано паспортну та митну перевірки на більшості внутрішніх кордонів ЄС. Важливим наслідком цього стало зростання мобільності громадян Європи. Так, з 1987 року за підтримки ЄС більше мільйона молодих європейців змогли навчатися за кордоном.

Шенген: люксембурзьке село, що стало символом Європи без кордонів

Угода, підписана 14 червня 1985 р. в невеликому селищі Шенген в найменшій країні Європейського Союзу - Люксембурзі, стала символом принципово нового етапу розвитку європейської інтеграції. Історичні рішення, прийняті в Шенгені, набули чинності більше, ніж через вісім років: підписана 19 червня 1990 р. Конвенція про ратифікацію Шенгенської угоди набула чинності з 1 вересня 1993 р. Фактична ліквідація внутрішніх кордонів між державами - учасницями Шенгенського договору стала ще одним важливим кроком на шляху до єдиної Європи.

Власне, безперешкодний вільний перетин "внутрішніх кордонів" між країнами Європейського Союзу існував і до Шенгена. Але стосувався виключно громадян цих країн. Наприклад, українець, який в "дошенгенську епоху" отримав візу, що давала йому право знаходитися певний час, скажімо, в Німеччині, міг перебувати тільки в цій країні ЄС. Його поїздка, наприклад, до сусідньої Франції була б вже порушенням закону.

Зараз Шенгенськая конвенція діє на території Австрії, Бельгії, Греції Данії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Португалії, Фінляндії, Франції, Швеції і 10 країн, що стали членами ЄС минулого року (Латвія, Литва, Естонія, Кіпр, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Словенія, Мальта). До договору приєдналися і країни, які не є членами співдружності - Ісландія, Норвегія, Швейцарія. В той же час члени ЄС Великобританія і Ірландія приєднуватися до Шенгенському угоди не поспішають.

Шенгенські домовленості передбачають скасування паспортного контролю на внутрішніх кордонах держав, які приєднуються до угоди. Для громадян "третіх країн", які прибувають з поїздками приватного або ділового характеру в країни шенгенскої зони, розроблені візи єдиного "шенгенского зразку". Така віза може бути дійсною на термін, який не перевищує шести місяців, і дозволяє власнику цієї візи в цілому провести на території "Шенгена" не більше трьох місяців із згадуваних шести. При цьому шенгенська віза, видана будь-якою країною, яка приєдналася до Конвенції, робить перебування власника візи протягом усього терміну її дії абсолютно легальним не території всіх шенгенских країн.

Єдина валюта: євро в кишені

У 1992 році було прийнято рішення створити в рамках ЄС Економічно-валютний союз (ЕВС) і запровадити єдину європейську валютну одиницю, управління якою мав здійснювати Європейський центральний банк. Єдина європейська валюта – євро – стала реальністю з січня 2002 року, коли банкноти та монети євро замінили національні волюти у 12 країн ЄС (Бельгії, Німеччині, Греції, Іспанії, Франції, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Австрії, Португалії та Фінляндії).

Єдина родини зростає

Євросоюз збільшився завдяки кільком успішним хвилям приєднання нових країн. Так, Данія, Ірландія, Велика Британія стали членами ЄС в 1973 році. За ними приєдналися Греція у 1981 році, Іспанія та Португалія – у 1986. Австрія, Фінляндія, Швеція – в 1995 році.  

У 2004 році Європейський Союз радо привітала десять нових країн: Кіпр, Чеську Республіку, Естонію, Угорщину, Латвію, Литву, Мальту, Польщу, Словаччину та Словенію.

В 2007 році членами ЄС стали Болгарія та Румунія. У 2005 році Хорватія, Туреччина та Македонія розпочали переговори щодо вступу.

Зовнішні стосунки Європейського Союзу

Один лише розмір Європейського Союзу в економічному, торгівельному та фінансовому відношенні робить його справжнім світовим гравцем. Євросоюз має цілу мережу договорів з більшістю країн і регіонів світу. Найбільша міжнародна торгова сила та батьківщина євро – другої світової валюти, - ЄС щомісячно витрачає 500 млн. євро на підтримку проектів допомоги, що реалізуються на всіх п’яти континентах.

З часу свого утворення у 1950-х роках Європейський Союз розвивав відносини з рештою країн світу на засадах спільної торгової політики через надання допомоги на розвиток і укладання офіційних угод про торгівлю та співпрацю з окремими країнами чи регіональними об’єднаннями країн.

У 1970-х роках ЄС розпочав надавати гуманітарну допомогу по всьому світу. З 1993 року, згідно з Маастрихтським договором, він розвивав спільну зовнішню політику безпеки для забезпечення можливості спільної діяльності у випадках, що стосуються інтересів ЄС як єдиного цілого. У питаннях, що мають відношення до тероризму, міжнародної злочинності, торгівлі наркотиками, нелегальної міграції та глобальних проблем, таких, як захист навколишнього середовища, ЄС також тісно співпрацює з іншими країнами та міжнародними організаціями.

Спільна торгівельна політика ЄС діє на двох рівнях. По-перше, у рамках Світової організації торгівлі (СОТ) ЄС бере активну участь у встановленні правил багатосторонньої системи світової торгівлі. По-друге, ЄС укладає власні двосторонні торгівельні угоди з країнами або регіональними об’єднаннями країн.

У середині 1970-х років допомогу на розвиток і співпрацю, яка спочатку направлялася країнам Африки, ЄС почав також надавати державам Азії, Латинської Америки, південного та східного Середземномор’я.

 Європейський Союз та його країни-члени є головними постачальниками технічної допомоги у світі, щорічно надаючи більше 30 млрд. євро офіційної допомоги країнам, що розвиваються, з яких 6 млрд. євро надходить через інституції ЄС.

 ЄС укладає угоди у всьому світі не лише про торгівлю і традиційні фінансову та технічну допомогу, але також щодо економічних та інших реформ, підтримки розвитку інфраструктури і програм розвитку медицини та освіти.

Прапор ЄС

Історія створення прапору починається у 1955 році. Тоді Європейський союз існував лише у вигляді Європейського об’єднання вугілля та сталі, до якого входило шість країн. Однак існували окрема організація з ширшим представництвом – Рада Європи, – яка була заснована на кілька років раніше для захисту прав людини та пропагування європейської культури. У той час Рада Європи підбирала собі емблему. Після активних обговорень було прийнято нинішній варіант прапора – коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. Число зірок не має нічого спільного з кількістю країн-членів організації. В різних традиціях «12» є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є символом єдності.

Так народився європейський прапор, який представляє собою ідеал об’єднання народів Європи. На ньому сяє дванадцять зірок, як символ довершеності, повноти та єдності. Прапор залишається незмінним протягом багатьох років, не зважаючи на розширення ЄС.

 Пізніше Рада Європи закликала інші європейські установи прийняти той самий прапор, і у 1983 році його затвердив Європейський Парламент. Усі європейські інституції використовують його з початку 1986 року.

Європейський прапор – це єдина емблема Європейської Комісії, виконавчого органу ЄС. Інші європейські установи та органи додають до прапора свою власну емблему.

Європейський гімн  

У широкому значенні – це гімн не лише Євросоюзу, але й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині своєї симфонії Бетховен поклав на музику «Оду до радості», написану у 1785 році Фрідріхом фон Шиллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів.

У 1972 році Рада Європи (той самий орган, який розробив дизайн європейського прапора) схвалила бетховенську тему «Оди до радості» як свій гімн.

У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі національні гімни країн ЄС. Гімн ЄС – це утвердження спільних цінностей та їх єднання у всьому розмаїтті національних відмінностей.

День Європи

9 травня 1950 року Роберт Шуман вніс пропозицію створити об’єднану Європу для налагодження мирних взаємовідносин на континенті. Пізніше ця пропозиція отримала назву «декларація Шумана». З неї бере початок процес об’єднання, який завершився утворенням Європейського Союзу.

Сьогодні 9 травня став ще одним європейським символом – Днем Європи, який разом з прапором, гімном та єдиною валютою – євро, виражає політичну сутність Європейського Союзу.

 

||
Новоайдарська районна державна адміністрація
93500, Україна, смт. Новоайдар, вул. Незалежності, 2
Тел./факс (06445) 9-40-38
Веб-сайт: http://ndar.loga.gov.ua
E-mail: rgana@ukrpost.ua
У разі використання матеріалів сайту посилання на old.ndar.loga.gov.ua є обов'язковим.
Відповідальний за розміщення інформації: Новоайдарська РДА